Осінні народні свята та обряди/Files/images/0_prygun-elena-7353006c818766adfe762990716fa54a.jpg

Календарний період осінніх свят не має цілісної системи, вбираючи окремі звичаї та обряди, пов’язані із завмиранням природи та приготуваннями до зими. Головними стали звичаї, приурочені до збору врожаю та повернення худоби з літніх пасовищ (у Карпатах — з полонин).

Саме від дня Семена Стовпника (14 вересня), який започатковує новий рік у християнській церкві, починається осінь. У минулому на Поліссі у кожній хаті урочисто запалювали посвіт (лучник, каганець), після чого всі домашні роботи та дозвілля молоді проводилися в приміщенні.

На осінній час припадає найбільше з храмових свят в Україні. Головним святом осіннього періоду можна вважати Покрову Пресвятої Богородиці (14 жовтня), яку особливо шанують жінки та дівчата, звертаючись до неї з молитвами про щасливе подружнє життя. Від Покрови, після повного збору врожаю, українці переважно справляють весілля.

11 вересня – “Головосіка”, або Всічення Голови святого Пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Івана.

Цього дня дотримуються суворого посту. Не можна різати нічого, що нагадує собою голову. Вважається, що цього дня не варто брати у руки гострі речі: ніж, сокиру, пилку. За народним віруванням день Головосіка є останньою межею, коли з’являються грози. Але, якщо хтось почув грім, то це віщувало довгу і теплу осінь. Цього дня у лісі збирали лікарські коріння.

14 вересня - “Семена”, свято Преподобного Симеона Стовпника та його матері Марфи.

За козацьких часів у цей день хлопців уперше “садовили на коні”, проводили пострижини – це важлива подія в житті молодого вояка. Цей звичай походив ще від княжих часів, коли молодих княжичів цього дня садовили на коні та з великими церемоніями везли до церкви, де пострижини виконував сам єпископ. В ніч на Семена колись відбувалося базарне київське свято — “Весілля свічки” або “Свято свічки” з лялькою. Це свято було своєрідним карнавалом вогнів на київських базарах. У день Семена починаються вечорниці. Ще напередодні хлопці наймають для них хату на весь осінньо-зимовий період. Дівчата варять обрядову кашу, готують вареники, а хлопці наймають музик. На Семенів день відбувається обряд посвяти в парубоцтво, коли ще зовсім молодих хлопців приймають до хлопчачої ватаги.

27 вересня - “Здвиження”, свято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього.

Це одне з головних свят у східній християнській традиції. Походить воно з першої половини IV століття, коли у Єрусалимі було знайдено хрест, на якому розіп’яли Ісуса Христа. На Здвиження земля движиться ближче до зими, а тому від цього часу настають холодні дні й птахи відлітають до вирію. Вирій, за народними уявленнями, – це тепла країна, де ніколи не буває зими і де живуть тільки птахи і змії. Першою до вирію летить зозуля, бо вона є ключницею вирію: “У неї золотий ключ від тієї країни”.

14 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці, або “Покрови”.

Хоча свято впроваджене ще за часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з ХІІ століття. Для козаків Покрова було найбільшим святом. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запорожжі була церква святої Покрови. Козаки збудували також багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. З 1999-о року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва.

1942-о року в цей день було офіційно утворено Українську Повстанську Армію, яка теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Матері Богородиці.

“Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах до сьогодні дотримуються давньої народної традиції грати весілля після Покрови. Яка погода на Покрову, такою буде і зима. Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні. На Покрову вітер – весна буде вітряна.

21 листопада – день святого Михайла.

В цей день часто випадає перший сніг, тому й прикмета: “Михайло на білому коні приїхав”. Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна. Якщо Михайло дощем служить – добру й суху весну ворожить. День на Михайла похмурий і на деревах іній – до хорошого врожаю. Від Михайла зима морози кує.

/Files/images/6004437.png

Кiлькiсть переглядiв: 3442