Весняні народні свята та обряди

Своєрідним перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу є день/Files/images/000003.jpg СТРІТЕННЯ (15 ЛЮТОГО). До цього дня зберігалися в церквах різдвяні ялинки. Подекуди в Україні на Стрітення ще ходили ввечері переряджені з колядою. Вранці того дня з закосиченими свічками поспішали до церкви, щоб їх освятити. Потім тими свічками підкурювали хворих людей худобу. Влітку ці свічки засвічували перед образами під час грози - на її відвернення. Ось чому їх називали ще й «громничними». Удома, повернувшись з церкви, на хвилинку запалювали громничну свічку - «щоб весняна повінь не зашкодила посівам і щоб мороз дерева не побив». У цей день святили у церквах і воду, яку приносили додому і пильно берегли. Нею натирали хворі місця. Обов'язково «стрітенську» воду вживали від «пристріту» - хвороби, спричиненої «поганим» оком. Цією водою кропили худобу, вулики. Нею виряджали у далеку дорогу. В обрядових дійствах, ворожіннях, народних прикметах, приурочених до Стрітення, вже виразніше простежуються близькі селянинові весняні турботи. Увечері на Стрітення виставляли надвір миски зі збіжжям. Котре з виставленого насіння буде більше вкрите вранці росою, те краще й сіяти: дасть більший врожай.

Ще відчутніші весняні мотиви у день ВІДНАЙДЕННЯ ГОЛОВИ ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ, ОБРЕТІННЯ (9 БЕРЕЗНЯ). За народними повір'ями, з цього для перелітні птахи починають «повертати голови додому». Недаремно казали: «Діти - від хліба, птахи - до гнізда, а селяни - до плуга». Оскільки першими прилітали жайворонки, часом і до дня Обретіння, за їх польотом визначали врожай: якщо цей день жайворонки летіли високо над землею — на врожай, низько — на недорід.

Справжні весняні мотиви, найповніше виражені в обрядах, приурочених до Благовіщення, Великодня, Юрія, звучали від дня СОРОКА СВЯТИХ МУЧЕНИКІВ (22 БЕРЕЗНЯ). У східних районах України у цей день молодь «розпочинала вулицю» — своєрідне весняне дозвілля, яке тривало до СЕМЕНА (14 ВЕРЕСНЯ). а традицією, з цього дня зачинали співати веснянки. У західних районах, де вплив церкви був значно сильнішим, веснянки виконували від Благовіщення, але найчастіше вони долучалися безпосередньо до молодіжних розваг на Великдень. Але чи не найважливішим обрядовим дійством цього дня була урочиста зустріч птахів, які повертали з вирію. У цей день пекли до сорока коржиків — «жайворонків». Їх роздавали не лише дітям («щоб птиця велася»), а й усім членам родини. На Бойківщині ці коржики («коцики») кидали ще й бузькам у гнізда, якщо вони гніздились на подвір'ї.


Чому так в Україні віддавна вшановують птахів, які повертають додому із вирію? Згадаймо: не лише птахи і відлітають у вирій. Вирій, за народними уявленнями, — це і «той», «інший» світ, куди «відлітають» душі покійних предків.

7 квітня - одне з найбільших православних свят, яке пов'язано з благою вістю, яку сповістив Діві Марії архангел Гавриїл, це вість проте, що вона має народити сина Божия. Українці вважали, що саме в цей день Господь благословляє рослини, які поступово воскресають після зимової смерті. Працювати заборонялося...Вважалося, що навіть пташки цього дня, не дивлячись на зайнятість, не будують своїх гнізд. На Благовіщення існував також звичай відпускати на волю птахів. Якщо до Благовіщення люди чекали на прихід весни, то після цього дня вважалося, що вона остаточно утвердилась у своїх правах, проте зима ще може сказати своє вагоме слово.На Благовіщення зими не лай та саней не ховай. Гарна погода - гарний врожай.

Останній тиждень перед Великоднем називається Вербним. Згідно з біблійними описом, Христос за тиждень до свого Воскресіння в'їхав у Єрусалим на віслюку.Вдячний народ встеляв Йому дорогу пальмовими гілками, отож у католиків це свято іменується Пальмова неділя.У нас же в силу того, що українська флора не багата на пальми ці функції взяла на себе верба. І це не дивно,бо саме вона першою пускає паростки відчувши прихід весни. У церквах цього дня проходять пишні бого служіння з обов'язковим освяченням вербових гілок.Ні в якому разі не можна викидати освячені гілочки,адже вони допомагають від різноманітних хвороб, дурного ока. До того ж, якщо Ви збережете освячену вербову гілку, то вона захистить Ваше помешкання від пожеж.Не я б'ю - верба б'є: Будь великий, як верба,А здоровий, як вода,А багатий, як земля!Прийшовши додому треба декілька разівстьобнути свою дитину освяченою гілкою, при цьому примовляючи:

Свято свят, найголовніше православне свято.Одна з легенд оповідає, що коли Христос народився,сонце світило дуже сильно,один день тривав тиждень. А коли Христа розіпяли — день поменшав. На Великдень Христос воскресає. День знову стає великим. У п'ятницю печуть паску, святять її у церкві, їсти не свячену — гріх. Навіть господиня, витягуючи паску з печі, не куштує її, щоб не порушити народної традиції. У великодню суботу фарбують крашанки і розмальовують писанки — яйце в слов'ян було символом перемоги життя над смертю. Парубки дарують писанки і крашанки дівчатам, батьки роздають їх дітям. Не прийняти від когось в дарунок писанку чи крашанку означає дуже образити того, хто дарує її. Писанка — це весняне свято доброзичливості.

В ніч на Великдень спати не можна взагалі, бо проспиш усе на світі.Звечора усі йдуть до церкви на всеношну. В красивих кошиках до церкви несуться різноманітні наїдки - сало,хрін, печінка, голубці…Урочиста процесія з півчоюта священиком освячує іблагословляє все це добро. Повернувшись додому починалиготуватися, алеперед тим як сісти за стіл дівчатам треба вмитисяводою в якійлежить свяченеВеликоднє яєчко,аби була такою жгарною та красною. Вважається, що у Великодню ніч відкриваються усі земні скарби, якісвітяться на землічарівнимивогниками, проте побачити їх можелише найменшадитина в родині, тай то якщо помисли їїчисті.На протязі сорока днів по Великодню, аж до Вознесіння коженправославний християнин муситьвітатися один з одним словами"Христос Воскрес!" і отримувати увідповідь підтвердження цих слів"Воістину воскрес!"

Існує велика кількість великодніх забав. Найбільш відома нам зараз - це гра навбитки, коли діти, та і не тільки,вибирають крашанки і стукають ними одне об одне. Чиє розібється той і програв. Дуже популярними колись були і рухливі забави, такі як гра в "Жучка", або "Довгу березу" та ще багато інших. Весь наступний тиждень по Великодню називається Світлим і святкується ніби один день.На Великдень перший раз зозуля закує. Не кожен день Великдень, а хліб не паска.

Вивчаємо разом з дітьми:

Ой весна, весна - днем красна

Ой весна, весна - днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?
- Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озима пшениця
І усяка пашниця.

Подоляночка

Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала,
До землі припала,
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
- Устань, устань, подоляночко,
Устань, устань, молодесенька,
Умий личко так, як скляночку,
Утрись, утрись шовковим рушником
Та візьмися в боки,
Покажи нам скоки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.

Весняночко-паняночко

- Весняночко-паняночко,
Де ти зимувала?
- У садочку на пеньочку
Пряла на сорочку.
А ворони оснують,
А сороки витчуть,
А білії лебеді
Ще побілять на воді,
А лугові пташки
Пошиють рубашки.

Писанка

К.Перелісна

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти,

Вісім хрестиків малих,

І дрібнюсінько ялинку

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала, –

Зіпсувала п’ять яєць, –

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: „Молодець!”

Я ту писанку для себе,

Для зразочка залишу,

А для мами і тата

Дві ще кращі напишу.

Паска

Л.Храплива-Щур

Тішиться маленька паска,

Тішуся і я, –

Що несу її святити,

Що вона моя.




Кiлькiсть переглядiв: 2312