Зимові народні свята та обряди

/Files/images/95912724_large_x_5a872a6f.jpgЯк відомо, основою народного календаря, на відміну від астрономічного, чи елітарного, був вегетаційний рік. Отже, серед сучасних церковних дат неважко віднайти точку відліку зимового циклу. Нею є день Введення в храм Пресвятої Богородиці, тобто 4 грудня. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня).По всій Україні від Введення починали розучувати колядки, виготовляти «вбрання» для колядників і переряджених.

7 грудня - день пам'яті великомучениці Катерини.

Вивчаючи звичаї та обряди свого народу, слід пам'ятати, що чаклунством чи магією займалися одиниці, а звичаї та обряди народу складалися на давній світоглядній основі. Із 7 грудня пов'язувалися звичаї «кликати Долю», ворожити на щасливе заміжжя. Робили це переважно дівчата. Вони сходилися до однієї з хат чи до хати, де зимовими вечорами влаштовувались вечорниці. Там варили пшоняну кашу. Коли сутеніло, загортали горщик з кашею у рушник і виходили до воріт «кликати Долю». Кожна дівчина по черзі гримала макогоном об ворота і гукала: «Доле, ходи до нас вечеряти». Потім прислухалися, чи не чути десь у селі якихось голосів, чи «одізвалася Доля». У Галичині дівчата під час вечері потай зі жменею каші вибігали надвір, кидали кашу на дах і кликали свого судженого кашу їсти.

Прикмети та приказки на Катеринин день:

  • «Як на Катерину холодно, то буде голодно»;
  • «Катеринин день пришёл, катанье привёл»;
  • «Пришла Катерина - придёт и перина»;
  • «Вечер под Екатерину - время ворожбы»;
  • «У невесты женихов сто один, а достанется один»;
  • «Телега хлеб в дом возит, а сани - на базар»;
  • «Мороз - сорок пудов на воз»;
  • «Катерина по воді, то Різдво по льоді».

13 грудня - Святого Андрія та День ворожіння.

Вважалося, що дівчатам та хлопцям в Андрієву ніч являються образи їх суджених. Люди похилого віку слухали воду і прогнозували погоду на всю зиму. В Україні - Калита, свято хлопців. На Калитянських вечорницях відбувалася ініціація парубків, їх урочисто приймали в компанію хлопців та влаштовували вечорниці. Також цього дня православні християни святкують пам’ять святого Андрія Первозванного.

Прикмети та приказки на Андрія:

  • «Андрію, я тобі коноплі сію»;
  • «Когда в Андреев день снег пойдёт и уляжется, то ещё 110 дней пролежит. Когда в Андреев день холодно и ясно - добрая примета, а когда тепло - плохая»;
  • «Якщо на Андрія сніг не йде - вся зима буде малосніжна й тепла»;
  • «Якщо вдень ішов сніг, то бути хурделицям цілий тиждень»;
  • «На Андрія жінки намагалися не пекти хліба, не шити і не прясти»;
  • «На Андрія треба кожуха-добродія»;
  • «На Андрія робиться дівицям надія».

19 грудня – день вшанування святого Миколая Чудотворця.

Миколай в Україні є особливо бажаним дитячим святом. В ніч з 18 на 19 грудня Св. Миколай приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку. Серед дітей на західній Україні/Files/images/a6d760230a41.jpg встановилася традиція писати Св. Миколаєві листа, у якому дитина вказує, що хорошого та поганого вона вчинила протягом року, і про-сить про подарунки. За традицією на свято старші господарі села збиралися щоб зварити пшеничного пива. Влаштовувалася гостина, після якої всі весело з піснями їздили на санях довкола села. На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди. На всій території України влаштовували обіди на честь Миколая Угодника з приготуванням ритуального пива й меду. На Поділлі цього дня чекали «полазника» - чоловіка, який першим зайде до хати, що віщувало багатство й щастя протягом року. Але раніше через подвір’я мав пройти хазяїн, дати худобині їсти й привітати її словами: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю дружиною!». На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяче-ною водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, та ішов кропити господарство, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та со-храни нас від усякого лиха!». У цей день багато молодіжних та юнацьких організацій, які проводять благодійні акції для сиріт. Так, у Львові щороку проходить акція «Миколай про тебе не забуде!»: в місті організовується «Фабрика святого Миколая», куди жителі приносять подарунки та пожертви для сиріт.

Прикмети та приказки на Миколая

  • «Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього»;
  • «У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи»;
  • «Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба»;
  • «Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину»;
  • «Морозяний день - на уроду хліба й городини»;
  • «З цього дня підходять другі морози - Миколині: На Студеного Миколу снігу на-валить гору»;
  • «Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня)»;
  • «Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого»;
  • «Перед Миколою іній - овес гарні будуть»;
  • «Микола - другий після бога заступник».

7 січня - Різдво Христове

Одне з головних християнських свят, що встановлене на честь народження по плоті від Діви Марії Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. Різдво - одне з найголовніших свят у році. В народі кажуть, що «на Різдво і сонце грає». Також з Різдвом пов’язують багато прикмет. Наприклад:

  • «якщо іній на деревах у перші три дні Різдва - це до врожаю хліба;
  • якщо сніги глибокі - будуть гарні трави та хліб; якщо в цей день тепло - весна буде холодною, вночі багато зірок - багато ягід буде».

Символом вічного світу, щастя і радості, що прийшли разом із Христом, є вічнозелена прикрашена ялинка. Верх її увінчаний прекрасною зіркою - у пам’ять про Віфлеємську /Files/images/53.jpgзорю, що вказала волхвам шлях до Христа. Гілки прикрашені різнобарвними кулями, золотою мішурою, фігурками співаючих янголів, пастухів з маленькими баранчиками, розсічені свічами та ліхтариками. У старовину на Русі до Різдва підлогу в сільських хатах покривали свіжим сіном, а стіл - соломою, на яку потім стелили скатертину і ставили частування. Усе це нагадувало, що Спаситель народився не в царських чертогах, а в овечому хліву, і був покладений у ясла на солому. Починаючи з вечора, усюди ходили христослави (колядники). Колядують в Україні в різних місцях не в один і той же день. Де коляду-ють вже на Святий Вечір, де - в перший день Різдва, а де - ранком другого дня свят. Колядували звичайно діти. Вони підходили до хати, ставали під вікнами та гукали всі разом, щоб господарі благословили їх колядування. Після закінчення співу, господарі виносили дітям дещо з солодощів або ж по копійці. Особливою традицією в надвечір’я Різдва є Свята вечеря, до якої обов’язково входять 12 пісних страв. Головна окраса столу – кутя. Поряд з кутею на столі є пле-тенка – булка, сплетена косою, посипана маком. Їдять її по закінченню Різдвяних свят. Запивають страви узваром – компотом із сушених фруктів. Страви символізують 12 апостолів. В Україні є така традиція, що перед Святою вечерею всі родичі збираються разом. Перед тим, як на-крити на стіл, під скатертину кладуть сіно, що символізує народження Ісуса. По краях стола головки часнику, це - символ захисту від нечистої сили. Посередині ставлять свічку як символ пам’яті і миру.

13 січня на 14 січня День преподобної Меланії та Василія Великого.

Маланка, Василь і Щедрий вечір - всі ці три свята святкуються напередодні Старого Нового року. Характерною прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування - давній народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам сім’ї та розквіту господарства. В деяких регіонах головною стравою на Василя було порося, яке символізувало родючість землі і плодючість худоби в році, що настає. У цей вечір їли все най-краще, що було в будинку і що заготовлювалось заздалегідь: пиріг, ковбаса, м’ясо, млинці, кутю, кашу, пили пиво, вино, горілку. Цього дня, вранці, починають готувати другу обрядову кутю - щедру. На відміну від пісної (на Коляду), її можна заправляти м’ясом і салом. На Щедрий вечір кутю ставлять у червоний кут. Крім того, господарки печуть млинці, готують вареники з сиром, щоб віддячити щедрувальникам та засівальникам. Перший посівальник приносить в будинок щастя. За народним віруванням вважалося важливим хто буде в будинку перший гість в новому році. Доброю ознакою було, якщо першим гостем виявився парубок з шанованої багатодітної сім’ї з хорошим господарством.

Примети та приказки на Старий Новий Рік

  • «Якщо ніч старого Нового Року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для лю-дей, а й для худоби»;
  • «Якщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрий буде вро-жай садовини»;
  • «Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя»;
  • «Перед тим, як сісти за стіл обідати, батько синові дає пиріг і каже: «їж, сину, та пам’ятай: якщо тобі трапиться зимою збитися з дороги, то згадай, з чим ти їв на Новий Рік пиріг - і відшукаєш дорогу»;
  • «Залежно від вдачі, люди говорять: «Піду до церкви, щоб Господь сподобив цілий рік ходити до храму Божого!» або: «Нап’юся горілки, щоб цілий рік було за що випити!»;
  • «На Новий Рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли!» - так промовляють за новорічним обідом, коли гостей приймають»;
  • «Если на Мелании оттепель, то ждут теплого лета»;
  • «Если падает мягкий снег - к урожаю, а когда тепло, то лето будет дождливым»;
  • «Если на Василия ветер дует с юга – год будет «жирный» да блогополучный, с запада - к изобилию молока и рыбы, с востока – к урожаю фруктов; с севера – к неурожайному лету»;
  • «Якщо на небі зірки – до врожаю ягід та грибів».

19 січня - Водохреща

Це велике свято різдвяно-новорічного циклу, хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на Йордані. Отже коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва - Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець - в голосі, Син Божий - у плоті, Дух Святий - у вигляді голуба. Вважається, що на Водохрещі, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей, тому люди зберігають її протягом року, лікуючи нею тілесні та духовні хвороби. В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, зранку святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохрещі воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року.

Примети та приказки на Водохрещу:

  • Якщо на Водохрещі дерева вкриті інеєм, то навесні у відповідний день тиж-ня – в п’ятницю, четверг і т. д. – треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»

15 лютого - Стрітення

15 лютого - за представленням селян, в цей день відбувається перша зустріч зими з весною. Наші предки виготовляли великі воскові свічки заввишки в пів метра,
які називали громницями. В це свято їх носили до церкви святити. Над лавкою, на котрій лежали свічки, читалися п’ять особливих молитов, триразово зм/Files/images/cd41b3262e2c.jpgахував над ними священик кадилом, кропив святою водою, триразово ж осяював хрестом, після чого вручав свічки їх господарям, які запалювали їх з вигуком священика «Благословенне царство!» і гасили після закінчення літургійного Євангелія, хо-ваючи свічки зазвичай за пазуху. Якщо палаюча свічка тріскалася, влітку можна було чекати гроз. Такі свічки, за повір’ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву - від бурелому чи граду, а членів родини - від «злого ока» та хвороб. Цього дня православна церква вшановує: Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа; ікону Божої Матері «Зм’якшування злих сердець» або «Симіоново прореченіє». Молитвами перед іконою люди отримували зцілення від епілепсії, інших психічних захворювань, оберігалися від самогубств.

Прикмети та приказки на Стрітення:

  • «Ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл»;
  • «Вітер - погана ознака»;
  • «Відлига - чекай пізньої весни»;
  • «На Сретение яйца не бьют и не варят - это к бесплодию»;
  • «На Сретенье утром снег - урожай ранних хлебов»;
  • «День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла»;
  • «Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик», тобто весна буде затяжною і дощовою»;
  • «Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи»;
  • «На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха»;
  • «Якщо в цей день не видно сонечка - чекай суворих морозів»;
  • «Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев».

Вивчаємо разом з дітьми:

Щедрик-ведрик,
Дайте вареник!
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски.
Іще мало -
Дайте сало.
А іще не вся -
Дайте порося!

:):):)

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я.
А пан, як господар.
Господиня, як калина.
А діточки, як квіточки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!

:):):)

Щедрик-ведрик,
Дай вареник,
Щедрик-ведрик,
Сивий веприк.
Із колосочка -
Жита мисочка,
Із снопочка -
Ціла бочка.
Мені - млинець,
Грудочка кашки,
Пару яєць.

:):):)

Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!

:):):)

Щедрик-ведрик,
Толя й Петрик
Стежку торують,
Ходять-мандрують,
Людям бажають
Щастя-врожаю.

:):):)

Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,
Щоб ліпше вродило,
Ніж торік!
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоби діти всі здорові,
Їсти кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха,
А нам грошей хоч півміха!

:):):)

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, тітко, пирога.
Як не дасте пирога,
Візьму бика за рога,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.

:):):)

Ой дай, Боже, святок діждати,
Підем до діда колядувати.
А в нашого діда є багато хліба:
Два стіжки жита, а третя пшениця
На палянці,
А четвертий гречки на гречаники.
А пятий - вівса. Та й колядка вся.

:):):)

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А пісна не така,
Дай, діду, п'ятака.
А ти, бабо, гривню,
Бо всю воду вип'ю

:):):)

Колядую-дую,
Ковбасу чую,
А ще мало,
Дайте сало.
Сало велике,
Тягну за лико,
Лико порвалось,
Сало зосталось.
Добривечір!

Кiлькiсть переглядiв: 4170