• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Звіт керівника

ЗВІТ КЕРІВНИКА ЗА 2017-2018 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №282 «Олеся»( далі ДНЗ №282) Запорізької міської ради Запорізької області знаходиться за адресою: вул. 14 Жовтня, б.11, т. 286-26-52.

Електронна адреса: olesyadnz282@ukr.net.

Інтернет – сайт: dnz282.edukit.zp.ua

Дошкільний навчальний заклад загального типу. Організовує освітній процес відповідно до статуту, затвердженого наказом Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 31.10.2016р.№ 683р. Працює за п’ятиденним робочим тижнем. Вихідні дні: субота, неділя, святкові дні.

В дошкільному навчальному закладі впродовж 2017-2018 навчального року функціонувало 13 груп з 12 – годинним режимом роботи, із них:

4 групи – раннього віку;

3 групи – молодшого дошкільного віку;

3 групи – середнього дошкільного віку;

3 групи – старшого дошкільного віку.

Впродовж року виховувалось 319 дітей. Приміщення ДНЗ використовувалось за безпосереднім призначенням.

У 2017-2018 навчальному році педагогічний колектив під час своєї роботи керувався такими державними документами:

Конституцією України (Розділ ІІ, ст. 52; 53);

Законом України «Про освіту»;

Законом України «Про дошкільну освіту»;

Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу»;

Законом України «Про охорону дитинства»;

Положенням про дошкільний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. №305;

Базовим компонентом дошкільної освіти (нова редакція), Київ – 2012 р.;

Освітньою програмою «Дитина в дошкільні роки» (лист МОН про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» від 08.12.2010 №1/11-11178).

Програмою розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років «Оберіг» (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України наказ від 24.06.2014року №750)

Склад педагогічного колективу ДНЗ у 2017– 2018 навчальному році: завідувач, вихователь-методист, практичний психолог, 1 музичний керівник, 1 інструктор з фізкультури , 26 вихователів.

Методична робота з кадрами в дошкільному закладі будувалась на основі вивчення результатів освітнього процесу, якісного та кількісного складу працівників та за результатами діагностування професійної компетентності педагогів .

У ДНЗ складено план-графік атестації та курсової перепідготовки педагогів терміном на п’ять років. Згідно з графіком курсової перепідготовки у 2017-2018н.р. курси підвищення кваліфікації при КЗ ЗОІППО ЗОР пройшли 6 педагогів, що складає 19% від загальної кількості педагогів ДНЗ, а саме: директор Трохименко Е.В., педагоги Брик Т.П., Бурлака О.М., Виниченко С.І., Кригер К.С., Левченко Я.В. План курсової перепідготовки за цей період був виконаний.

Атестація педагогічних працівників в дошкільному закладі проводилась відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», частини першої статті 32 Закону України «Про дошкільну освіту», наказу Міністерства освіти і науки України № 930 від 06.10.2010 року «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників».

Рівень гласності, демократичності, прозорості дій та системи оцінки рівня педагогічної діяльності за об’єктивними критеріями з боку членів атестаційної комісії ДНЗ дали змогу провести атестацію без зайвих психологічних перевантажень і стресових ситуацій.

В цьому навчальному році атестувалось 7 педагогів, що складає 23% педагогічного колективу. За результатами атестаційного періоду всім педагогам, які проходили атестацію, була підтверджена відповідність займаній посаді. Педагог Кравченко М.Г. була атестована на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст». Педагоги Майструк Н.П., Тушинська Н.П., Хрущ Є.В. були атестовані на відповідність займаній посаді та було встановлено 11 тарифний розряд. Педагог Кас’янова Г.Б. та вихователь-методист Алдошина Н.В. були атестовані на відповідність займаній посаді та було присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії». Педагога Дивінець І.С. атестували на відповідність займаній посаді та присвоїли кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», присвоїли педагогічне звання «вихователь-методист». Хід атестації педагогічних кадрів у навчальному закладі перебував на постійному контролі. Адміністрацією закладу не тільки надавалась методична допомога в організації атестації безпосередньо вихователям, а й забезпечувався контроль за її проведенням: своєчасно і організовано проведені засідання атестаційної комісії.

Основним напрямком удосконалення рівня професійної компетентності педагогів дошкільного навчального закладу №282 є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності.

Реалізувати самоосвітню діяльність педагоги мали можливість у різноманітних методичних заходах, конкурсах, виставках:

Обласному конкурсі-виставці декоративно-ужиткового мистецтва «Народна іграшка» Хлєбнікова Таісія, керівник Дивінець І.С., зайняла ІІ місце;

Районному етапі конкурсу «Зірочки дошкілля» в якому приймали участь Хлєбнікова Таїсія, керівник Бурлака О.М., номінація «Співи»;

Обласному етапі Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращій стан фізичного виховання в дошкільному навчальному закладі;

Міському проекті «Екологічний вектор».

Педагоги, які закріплені за районними методичними об’єднаннями,школами,

творчими групами активно працювали, на педгодинах ділилися враженнями, надавали інформацію про раціональне для застосування та впроваджували набуті знання в педагогічній діяльності ДНЗ.

Протягом року систематично проводилась робота з молодими та малодосвідченими вихователями. У закладі працюють 5 таких педагогів. За кожним з них закріплено досвідченого педагога-наставника. Робота з молодими спеціалістами сприяла розширенню їх знань щодо професійної майстерності сучасного педагога-практика, підвищенню професійного рівня, забезпеченню професійного інтересу до роботи з дошкільниками. Сьогодні для педагога, особливо молодого, важливо не лише осмислити та засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування для прийняття правильних рішень. Тому найбільш ефективними були практичні заняття, проведені вихователем-методистом, де ставилася проблема, виникали конкретні ситуації, які треба було розв'язати (проблемна лекція, ігрове моделювання). Результати анкетування молодих педагогів свідчать про результативність занять, актуальність тематики переглянутих практичних заходів. Чітка, послідовна і водночас гнучка система роботи з молодими педагогами дала змогу успішно розв’язувати завдання підвищення якості педагогічного процесу, сприяла зростанню фахової майстерності та успішній адаптації молодих педагогів у колективі дошкільного навчального закладу.

Головною метою дошкільного закладу було забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні дітей, розвиток і формування особистості, забезпечення соціально-психологічної реабілітації та адаптації дитини шляхом соціально організованого навчально-виховного процесу.

Впродовж 2017-2018 навчального року педагогічний колектив працював над такими пріоритетними завданнями:

Продовжувати формувати патріотичну та національну свідомість дітей дошкільного віку через ознайомлення із народним декоративно-ужитковим мистецтвом, побутом (4 рік).

Впроваджувати в освітній процес здоров’язберігаючі технології як засіб оптимізації спільної фізкультурно-оздоровчої роботи дошкільного навчального закладу та родини (3 рік).

Активізувати роботу з формування у вихованців навичок діалогічного мовлення засобами театралізованої діяльності (3 рік).

Розвивати рідне мовлення у дітей раннього віку засобами фольклору (1 рік).

Колектив дошкільного навчального закладу №282 продовжує роботу зі збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей, керується вимогами листа МОН України від 16.08.2010 № 1/9-563 «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу».

Вже три роки реалізація цієї задачі здійснюється через використання здоров'язбережувальних технік в освітньому процесі та забезпечення безпечних умов перебування дітей в дошкільному навчальному закладі.

Для її ефективної реалізації у закладі всі спеціалісти взаємодіють між собою, вони об'єднані єдиною професійною метою, яка допомагає у реалізації медико-психолого-педагогічного супроводу дитини.

Хочеться відмітити, що всі заплановані заходи виконуються систематично, послідовно та вчасно.

В дошкільному навчальному закладі є систематичним медико-педагогічний контроль за станом фізичного виховання. Результати спостережень вихователя-методиста та сестри медичної старшої відображаються в картках контролю . Ця робота надавала можливість педагогам закладу своєчасно вносити необхідні зміни в різні форми роботи, не втрачати час та можливості для повноцінного фізичного розвитку дітей та зміцнення їх здоров’я.

Фізичному вихованню дошкільників у дошкільному навчальному закладі сприяє створення відповідних умов (раціонального режиму, харчування та ін.), урізноманітнення організаційних форм фізичного виховання (заняття, ранкова гімнастика, рухливі ігри тощо), підвищення рухової активності протягом дня та інше. Виконання фізичних вправ пов’язане з активним сприйманням навколишнього середовища, з орієнтуванням у просторі, виявленням вольових якостей, різноманітних емоційних переживань.

Правильно організована рухова діяльність наших вихованців впливає на формування психіки дитини. Саме рухи здійснюють безпосередньо практичний зв’язок людини з навколишнім світом і цей зв’язок лежить в основі розвитку її психічних процесів. Фізичні вправи в нашому ДНЗ широко застосовуються в різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури, рухливі ігри, тощо).

Цілеспрямована робота дошкільного закладу з фізичного виховання, система оздоровчих заходів забезпечують якісну базову підготовку дітей до шкільного життя. Вихованці всіх груп відповідно віку володіють основними рухами (стрибки, метання, лазіння) виконують різні види ходьби і бігу (додаток 1).

Обов’язковими в системі фізкультурно-оздоровчої роботи є піші переходи, Дні здоров’я, Тижні фізичної культури, спортивні свята та розваги, які проводилися планомірно та систематично, дали можливість дітям не тільки отримати знання, але й практично закріпити їх.

Питання взаємозв’язку дошкільного навчального закладу та сім’ї щодо зміцнення здоров’я та забезпечення ефективного фізичного розвитку дитини не втрачає своєї актуальності. Основними завданнями, що поставив перед собою ДНЗ у роботі з батьками є:

вивчення родин дітей;

психолого-педагогічне просвітництво батьків;

залучення батьків до активної участі в освітньому процесі;

вивчення та поширення найкращого сімейного досвіду з розвитку дошкільників.

Активна взаємодія педагогів з батьками з метою оптимізації спільної фізкультурно-оздоровчої роботи дошкільного навчального закладу та родини, їх психолого-педагогічної просвіти та безпосередня участь батьків у роботі з дітьми протягом навчального року мала різні форми, зокрема:

проведення бесід, консультацій для батьків з метою набуття ними навичок використання різних прийомів та методів оздоровлення дітей — фізичних вправ, дихальної гімнастики, масажу, загартовування тощо;

навчання батьків окремих нетрадиційних методів оздоровлення дитячого організму, використання нестандартного обладнання для фізичних вправ;

проведення заняття разом з батьками з метою ознайомлення з оздоровчими технологіями;

використання інтерактивних методів роботи з метою залучення батьків до фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми — фотовиставок на найкращий спортивний куточок у сім'ї, на найцікавішу спортивну чи рухливу гру з участю дітей та дорослих членів сім'ї тощо;

проведення круглих столів з проблем оздоровлення та фізичного розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку за участі медичних працівників;

проведення днів відкритих дверей, вечорів запитань та відповідей з метою ознайомлення батьків з формами фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільному закладі;

створення та підтримання традицій проведення спільно з батьками спортивних змагань, свят, розваг, днів здоров'я тощо;

організація спільних з батьками заходів з благоустрою ігрових майданчиків у дошкільному навчальному закладі.

Завдяки проведеній роботі були досягнуті позитивні результати щодо формування культури здоров’я шляхом розуміння свого фізичного та психологічного стану. Але поряд з позитивними моментом є певні недоліки: не всі діти вміють доглядати за своїм тілом, не мають елементарних знань про свій організм, не вміють дбайливо відноситись до свого здоров’я. Тому, вважаємо доцільним оптимізувати роботу з фізичного виховання, впроваджуючи профілактичні оздоровчі вправи та прийоми валеологічної освіти дошкільників.

Адміністрацією дошкільного навчального закладу забезпечуються належні умови для проведення медико-профілактичних заходів, своєчасних медичних оглядів вихованців та педагогічних працівників, поліпшення стану їх здоров’я.

Аналіз захворюваності дітей сестрою медичною старшою проводився щомісячно. Це питання завжди було і на контролі у адміністрації з метою надання своєчасної допомоги педагогам, батькам. Впродовж навчального року на виробничій нараді педагоги звітували щодо захворюваності дітей своєї групи. Відповідно цих даних планувалася подальша робота з урахуванням допущених недоліків, надавалися рекомендації, пропозиції. Це давало можливість педагогам бачити картину захворюваності взагалі по садочку, стимулювало їх до активної роботи щодо пошуку нових шляхів профілактики простудних захворювань в групі.

У дошкільному навчальному закладі моніторинг стану здоров’я дітей проводиться щоквартально. Поглибленому медичному огляду підлягало всього 319 дітей.

Згідно з медичними висновками, проведеними спеціалістами, по групах здоров'я розподіл проведено таким чином:

I група здоров'я — 46,1 %;

ІІ група здоров'я — 50,5%;

III група здоров'я — 3,4 %.

По фізкультурним групам розподіл проведено таким чином:

основна група з фізкультури — 49,5 %;

підготовча група з фізкультури — 48,9 %;

спеціальна група з фізкультури — 1,6 %.

Спільна робота медперсоналу, педагогів та батьків з оздоровлення дітей дала позитивні результати. Це свідчить про те, що комплекс оздоровчих та профілактичних заходів має позитивний вплив на стан здоров’я дітей. У порівнянні з минулим навчальним роком кількість дітей основної групи з фізкультури збільшилася на 13,5%. Разом з тим проблемою залишається захворюваність інфекційними хворобами (вітряна віспа). Її відсоток збільшився на 18% та становив у 2017-2018 н. р. 20%. Тому сестра медична старша у новому навчальному році посилить контроль за виконанням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму в ДНЗ та осучаснить проведення санітарно-просвітницької роботи серед батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників закладу щодо профілактики, недопущення розповсюдження інфекційних захворювань.

Повноцінний фізичний і нервово-психічний розвиток дитини дошкільного віку можливий у разі забезпечення її раціональним харчуванням.

Організація харчування в ДНЗ здійснюється згідно Інструкції з організації харчування дітей (наказ МОН і МОЗ України від 17.04.2006 № 298/227 зі змінами наказ МОН і МОЗ України від 26.02.2013 №202/165). З метою забезпечення повноцінного харчування було складено Єдине примірне двотижневе меню на літній, осінній та зимово-весняний періоди, погоджене управлінням Держпродспоживслужби м. Запоріжжя.

Директором, сестрою медичною старшою здійснюється контроль за якістю та нормами харчування згідно циклограмі контролю, незалежними черговими вихователями на харчоблоці, батьківською громадськістю. Поряд з адміністрацією працювали комісії: з громадського контролю за якістю харчування дітей та контролю за виконання постачальниками умов Договору, які здійснювали контроль та щомісячно складали акти за результатами роботи. Аналіз актів свідчить про те, що порушень впродовж 2017-2018 навчального року не виявлено. Технологія приготування страв, закладка продуктів харчування, якість готової продукції, умови її зберігання, дотримання термінів реалізації виконуються. Продукти до ДНЗ надходять доброякісні, зі всіма необхідними супровідними документами(сертифікат якості, декларація, накладна, товарний ярлик). Питання щодо організації харчування розглядалися на нараді при завідувачі, батьківських зборах, виробничих нарадах. Питання щодо рівня сформованості культурно-гігєнічних навичок у дітей виносились на методичні наради. За результатами нарад розроблялися заходи щодо поліпшення організації харчування.

Аналіз норм харчування за 2017-2018 навчальний рік свідчить про покращення виконання норм харчування: на 1% збільшилося виконання норм харчування дітей раннього віку (з 82% у 2016-2017 н.р. до 83% у 2017-2018 н.р.) та на 2% дітей дошкільного віку (з 81% до 83%). На 90% та більше виконані наступні продукти: масло вершкове, яйця, картопля, м’ясо, риба, олія, цукор (додаток 2). Не виконані норми по наступним продуктам: свіжі фрукти, овочі, сік. Причиною дисбалансу у виконанні норм харчування є невідповідність вартості харчування нормам харчування, що не дає змогу виконати норми в повному обсязі по всім продуктам та не систематичне відвідування дітьми ЗДО.

ДНЗ відвідують 22 дитини з багатодітних сімей, 4 дітей-інвалідів, 7 дітей батьків учасників АТО, 3 дітей з малозабезпечених сімей, в цілому - 12% від загальної кількості дітей. Їм своєчасно надано пільги на безкоштовне харчування.

Одним із напрямків освітнього процесу було формування патріотичної та національної свідомості дітей дошкільного віку через ознайомлення із народним декоративно-ужитковим мистецтвом, побутом. Для ефективного виконання цього річного завдання було продовжено роботу в кожній віковій групі по поповненню експонатами куточків народознавства. Слід відзначити, що куточки з українознавства обладнані в окремо виділеному місці. Матеріал куточків різноманітний, багатогранний, має естетичний вигляд, відповідає віку і адаптований до роботи з дітьми.

Також в кожній віковій групі було створено «Міні-музей одного предмета декоративно-ужиткового мистецтва». Переможцями конкурсу стали вихователі групи №9 (середнього дошкільного віку) Шелудько Д.О., Топалова О.В., які створили міні-музей на тему: «Каравай». Вихователі творчо підійшли до процесу створення експонатів (виготовили міні: млин, піч, віз), зібрали багато різноманітного матеріалу про створення караваю, залучили батьків, які виготовили разом з дітьми різні види караваю, створили фотовиставку – «Процес випікання караваю». Педагоги Бредіхіна І.В. та Бурикіна Н.О.створили «3-Д Глечик», кожна сторона якого була розписана різними народними розписами. Добрали дидактичні ігри, завдання, матеріали, літературу до теми свого міні-музея, відповідно до вікових можливостей свої дітей. Педагог Дивінець І.С. – створила міні-музей у вигляді леп-буку на тему «Личаки» - підібрала різні види личаків, зроблених з різних природніх матеріалів. Всі ці експонати вихователі використовують в освітньому процесі в різних видах діяльності, що сприяє впровадженню інноваційних форм роботи з дітьми.

Вихователі приділяють належну увагу питанням планування освітнього процесу з народознавства. Тематика занять з народознавства відображена в щомісячних перспективних планах роботи, при цьому враховуються види дитячої діяльності, їх чергування: розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім, малювання, ліплення, аплікація, музичні заняття та розваги. Календарні плани роботи вихователів відображають розгорнуту роботу з дітьми на заняттях, а саме, програмовий зміст, де чітко вказані навчальні, розвивальні та виховні завдання, обладнання та матеріал, що використовуються під час занять, наочні та демонстраційні зразки, роздатковий матеріал.

Слід зазначити, що вихователі ретельно готуються до роботи з дітьми: чітко планують роботу, опрацьовують методичну літературу, продумують організацію занять, використовують різноманітний матеріал під час роботи, Інтернет – ресурси; звертають увагу на те, яким попереднім досвідом володіють діти, які знання, вміння та навички вони мають, як застосують їх у різних видах пізнавальної діяльності. Заняття з дітьми педагоги проводили нетрадиційно, інтегруючи пізнавальні та продуктивні види діяльності.

В групах ведеться робота з народознавства і поза заняттями. Педагоги широко використовують український фольклор, в середніх,старшій групах ознайомлюють дітей з українськими письменниками та їх творами; розширюють знання дітей про побут та звичаї українського народу. В групі раннього віку та молодших групах вихователі під час ігор використовують забавлянки, потішки, в середніх та старшій групах вивчають приказки, мирилки, лічилки, заклички. Результатом цієї роботи стало використання дітьми в повсякденному житті закличок, потішок, лічилок.

Але поряд з позитивними моментами в роботі вихователів є і певні недоліки. Патріотичне виховання передбачає також ознайомлення дітей дошкільного віку з природою рідного краю. Вихователі не завжди звертають увагу на красу, розмаїття, багатство та особливості природного довкілля нашого регіону, тому пріоритетним завданням на наступний навчальний рік вважаємо: удосконалювати роботу з патріотичного виховання через ознайомлення дітей з природою рідного краю .

Робота педагогічного колективу щодо розвитку діалогічного мовлення дошкільників через використання театралізованих ігор, як ефективного засобу розвитку художньо-творчих здібностей дитини, її самореалізації, мовленнєвого та емоційного розвитку була різнобічною та цікавою для всіх учасників освітнього процесу. Для активізаціїї знань вихователів щодо організації і проведення різних форм театралізованої діяльності вихователем-методистом Алдошиною Н.В. був проведений семінар-тренінг «Мистецтво театру в ДНЗ для розвитку діалогічного мовлення», практичним психологом Дмитренко О.В. семінар-тренінг «Мистецтво спілкування з дітьми дошкільного віку», консультація «Удосконалення дикції та техніки мовлення педагога». На тематичній педраді вихователі мали змогу поділитися власним досвідом роботи щодо використання театралізованих ігор в практиці роботи з дітьми своєї вікової групи.

З метою реалізації цього завдання в групах ДНЗ були створені відповідні умови:

Поповнена матеріальна база для розвитку діалогічного мовлення дітей. Вихователі

поновили дидактичні матеріали, посібники, підібрали художні твори, скоромовки, вправи, ілюстрації, рухливі ігри з текстом. Оновили атрибути для ігор-драматизацій, ігор-інсценівок, театралізації.

Для батьків розроблений інформативний та практичний матеріал щодо формування вміння дітей підтримувати діалог, який розміщувався в куточках для батьків; проводились відкриті заняття, бесіди, надавалися індивідуальні та групові консультації.

Вихователі всіх вікових груп прийняли активну участь у виставці-огляді «Різні види театру». Представлені види театру на виставці були виготовлені вихователями власноруч: театр на дерев’яних ложках, театр на геометричних фігурах, хустковий театр, в’язаний, різні види пальчикових театрів, театр з сірникових коробочок, фетровий театр тощо.

Заслуговує на особливу увагу тісна співпраця музичного керівника Брик Т.П., вихователів садових груп у підготовці та проведенні ранків та розваг з використанням театралізованих постановок: підготовка декорацій, костюмів, музичного супроводу, підготовча робота з виконавцями. Ця робота показала, що у дітей добре розвинена фантазія, мислення, увага, діти вміють підтримувати та розвивати діалог.

Складним питанням є низький рівень зосередженості дітей, обмежений словниковий запас, невміння вільно висловлювати свою думку, самостійно будувати зв’язну розповідь, а отже й надалі необхідно розвивати навички діалогічного та монологічного мовлення. Саме тому вважаємо за потрібне розвивати зв’язне мовлення та активізувати творчі здібності дошкільників через використання різних видів театрів.

Наступним завданням, яке ми ставили перед собою, був розвиток рідного мовлення у дітей раннього віку засобами фольклору. Український фольклор супроводжує дитину з перших років її життя, є невичерпним джерелом розвитку мовлення дітей, збагачення словника новими словами, образними висловами, виховання морально-етичних навичок. У своїй роботі педагоги груп раннього віку особливу увагу приділяють ролі різножанровим фольклорним творам у розвитку мовлення дітей. Всю систему роботи з використання усної народної творчості будують так, щоб зацікавити нею малят, викликати бажання слухати й вивчати ці твори (розігрування забавлянок та пісеньок, заучування малих жанрів українського фольклору, загадування і відгадування загадок, проведення народних ігор, інсценування та драматизація казок).

Для того, щоб створити розвивальне мовленнєве середовище, під час режимних моментів (умивання, одягання, годування, сну), а також ігор і побутового спілкування з малюками, вихователі звертаються до народних пісеньок, потішок, забавлянок. Розвиток мовлення дітей тісно пов'язаний із розвитком дрібної моторики пальців рук. На заняттях та у повсякденному житті вихователі використовують пальчиковий театр, в якому розігрують з дітьми потішки, казочки. Це сприяє збагаченню мови, розвитку м'язів рук, викликає радісні емоції. Провідне місце у формуванні особистості дитини-дошкільника належить сім’ї. Педагоги груп раннього віку працюють у тісній взаємодії з сім’ями вихованців щодо розвитку українського мовлення. Для батьків використовують різні форми наочної агітації: інформаційні стенди, книжки-розгортки, папки-пересувки, пам’ятки. Але переважна більшість сімей російськомовні, в повсякденному житті батьки спілкуються російською мовою, не читають дітям українські казки. Тому вважаємо за доцільне продовжити роботу щодо активізації українського мовлення дітей раннього віку засобом знайомства з українською народною казкою.

З метою вивчення якості освіти в дошкільному навчальному закладі було проведено моніторинг, який здійснювався за критеріями та рівнями оцінювання досягнень дітей відповідно до вимог Базового компонентну дошкільної освіти в Україні (нова редакція) (додаток 3)

За результатами моніторингу видно, що:

- підвищився рівень загального розвитку дітей раннього та дошкільного віку;

- рівень розвитку пізнавальної сфери дітей старшого дошкільного віку зріс за всіма показниками, немає дітей з низьким рівнем розвитку пізнавальних інтересів;

- підвищився рівень розвитку мотиваційної готовності та емоційно-вольової сфери порівняно з попереднім роком, у дітей сформоване бажання йти до школи. Для тих дітей, які показали низький рівень розвитку з одного або декількох розділів програми, був розроблений індивідуальний освітньо- виховний маршрут розвитку дитини. Батькам цих вихованців були надані рекомендації щодо додаткових занять вдома та з вузькими спеціалістами (логопедом, психологом тощо).

Практичним психологом проводилися корекційні заняття з дітьми за програмою короткого курсу психологічної готовності дітей до школи (укладачі О.М. Сироватко, О.М.Байєр). Основна увага приділялась формуванню передумов навчальної діяльності, а саме: розвитку інтелектуально-мовленнєвої сфери (мислення, пам’яті, уваги, мовлення), розвитку емоційно-вольової сери (емоції, почуття, довільність поведінки), розвитку мотиваційної сфери (усвідомлення дітьми свого реального «Я», позитивного ставлення до школи).

Діяльність роботи практичного психолога впродовж 2017-2018 навчального року спрямовувалась на створення комфортних умов для повноцінного розвитку кожної дитини в межах її вікових та індивідуальних можливостей.

Разом з тим, зберігається відсоток дітей, в яких є проблеми в емоційній сфері, які недостатньо володіють соціальними навичками. Основні причини цього:

- батьки мало уваги приділяють психічному здоров’ю дітей, не виконують рекомендацій практичного психолога та педагогів групи щодо емоційного благополуччя дитини в сімейному оточенні;

- діти нерегулярно відвідують дошкільний заклад (через хвороби та інші причини) і не мають можливості для розвитку соціальних навичок.

Виходячи з вищезазначеного, в 2018-2019 навчальному році практичним психологом буде продовжена робота у наступних напрямках:

- збереження психічного здоров’я дітей через усвідомлення дітьми свого психологічного стану: емоцій, прагнень, почуттів; вчити впевнено поводитися за відсутності поруч рідних людей;

- для формування морально-етичних якостей вчити дітей правил безконфліктного, мирного співіснування, формувати навички соціально прийнятної поведінки у сфері людських взаємин;

- підвищення психологічної компетентності педагогів та батьків через усвідомлення та аналіз власної мовленнєвої поведінки та її вплив на розвиток людини.

Відповідно до вимог «Базового компоненту дошкільної освіти в Україні», «Державного стандарту початкової загальної освіти», Міської програми наступності й перспективності між дошкільною та початковою ланками освіти на 2016-2019р. в системі проводилась робота по наступності дошкільного навчального закладу та Запорізької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №32. Метою співпраці було забезпечення наступності: у програмах, ефективних технологіях; у формах і методах роботи педагогів з дітьми; здійснення педагогічної співпраці з батьками.

В межах угоди проведено такі форми роботи з дітьми випускних груп та їх батьками: екскурсії до школи, цикл занять «Я йду до школи», створення умов для розгортання творчої гри «Школа», організація виставки дитячих малюнків «Моя майбутня школа», опитування та індивідуальне консультування батьків дітей-випускників «Обираємо школу», надано рекомендації «Формування установок і очікувань майбутнього у дошкільників» тощо. Діяльність роботи у цьому напрямку має позитивний результат, про який свідчать результати моніторингів: результативності підготовки дітей до школи (додаток 4).

На виконання вимог Законів України «Про освіту», «Про охорону праці», «Про дорожній рух», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» та з метою запобігання всіх видів травматизму серед учасників навчально-виховного процесу адміністрацією ДНЗ № 282 у 2017-2018 навчальному році проводилась робота згідно плану.

Дошкільний навчальний заклад постійно забезпечує право дитини на охорону здоров'я, здоровий спосіб життя через створення безпечних та нешкідливих умов утримання, фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дітей. Процес засвоєння кожною дитиною основ власної безпеки життєдіяльності здійснювався шляхом цілеспрямованого навчально-виховного впливу на заняттях з валеології. Для вирішення цієї проблеми добирались відповідний зміст і засоби роботи, які допомагали дітям зрозуміти цінність свого життя і здоров’я, а також можливості його збереження і зміцнення. Структура та зміст цієї роботи грунтувалась на врахуванні вікових можливостей дітей. На протязі навчального року у ДНЗ проводились «Тижні безпеки дитини», «Місячник безпеки дорожнього руху», «Єдиний день з ЦЗ», рейди з безпеки життєдіяльності тощо.

Слід відмітити роботу педагогічного колективу, який ефективно працює в напрямку недопущення травматизму вихованців під час освітнього процесу. Щопонеділка проводилась робота щодо профілактики дорожньо-транспортного травматизму, щосереди – пожежної безпеки, щоп’ятниці – ОБЖД. Педагоги проводили цілеспрямовану роботу з батьками вихованців, пропагуючи основи безпечного поводження в навколишньому середовищі.

На підставі аналізу стану побутового травматизму, причин його виникнення серед дітей та працівників можна зробити висновок, що, незважаючи на певні позитивні зрушення в роботі по забезпеченню безпеки життєдіяльності та профілактики виробничого і невиробничого травматизму, все ж таки випадки дитячого та дорослого побутового травматизму трапляються. Тому шляхами вирішення цієї проблеми вбачаємо:

- посилення роз’яснювальної, профілактичної роботи з батьками щодо попередження травмування дітей вдома, на вулиці;

- включення заходів, спрямованих на підвищення контролю та удосконалення методичної роботи з охорони праці з педагогами на ігрових майданчиках;

- проведення співбесід з безпеки життєдіяльності з вихователями, де є зростання травматизму серед вихованців;

- розгляд на педагогічних радах питання про стан травматизму серед учасників освітнього процесу та планування додаткових заходів щодо його зниження.

Підвищенню якості дошкільної освіти сприяє тісна співпраця дошкільного навчального закладу з батьківською громадою, спрямована на підвищення психолого-педагогічної культури родин. Робота з батьками проводилась згідно плану. Всі форми роботи з родинами – від матеріалів у батьківських куточках до батьківських зборів готуються з особливою ретельністю. Постійно діючою є виставка дитячих і батьківських робіт. Допомога дошкільного навчального закладу батькам вихованців з актуальних для родин питань розвитку, виховання та навчання дітей традиційно надається всіма педагогічними та медичним працівником у формі групових та індивідуальних форм роботи, на сайті закладу, шляхом залучення батьків до співпраці і взаємодії з педагогами у стінах дошкільного закладу тощо.

Протягом 2017-2018 навчального року велась плідна робота щодо зміцнення та модернізації матеріально-технічної бази ДНЗ. Фінансово-матеріальне зміцнення відбувалося за рахунок батьківського благодійного фонду «Розвиток», депутатських коштів. З метою запобігання можливим порушенням порядку використання обліку позабюджетних коштів та ведення звітності про них в ДНЗ було видано накази № 16р від 05.01.2018 «Про встановлення порядку оприбуткування благодійної допомоги в натуральній формі», № 27р від 09.01.2018р. «Дотримання у ДНЗ нормативних актів щодо находження позабюджетних коштів».

У 2017 – 2018 навчальному році за бюджетні кошти було відремонтовано певну ділянку покрівлі ЗДО (100 кв.м), придбано дезінфекційні засоби, проведено дезінфекцію. За депутатські кошти придбано кольоровий принтер, кахель для ремонту умивальних та туалетних приміщень груп №9,14, шифер для ремонту тіньового навісу. За кошти БФ «Розвиток» придбано тканину для пошиву постільної білизни, спецодяг для співробітників, меблі, поповнено дитячі театральні костюми, придбано столовий посуд для груп та харчоблоку, здійснено косметичний ремонт однієї групової кімнати, однієї роздягальні, двох сходових маршів, комори харчоблоку. Умивальних, туалетних кімнат, портомийок в двох групах з заміною кахлю та сантехніки, проведено профілактичний ремонт електричного обладнання та сантехніки, здійснено частковий ремонт каналізаційної системи, труб гарячого та холодного водопостачання, придбано будівельні матеріали для ремонту комори та сходових маршів, фарби для фарбування дверей приміщень ЗДО. Значна робота проведена щодо ремонту тіньових навісів: за 2017-2018 навчальний рік повністю відремонтовано три тіньові навіси і частково один (покрівля), пофарбовано всі тіньові навіси (14штук). До їх ремонту залучалися кошти БФ «Розвиток», депутатські кошти та сили працівників закладу та батьків вихованців.

У 2018-2019 навчальному році діяльність педагогів дошкільного навчального закладу буде спрямована на виконання Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти в Україні (нова редакція), Листа МОН № 1/9-386 від 13.06.2018 року «Щодо особливостей організації діяльності закладів освіти в 2018-2019 навчальному році»» тощо.

Кiлькiсть переглядiв: 393